Трієнале скульптури у Будинку художника: рожемаїття форм і образів

Феєрія української скульптури: трирічна обіцянка ожила у Києві

Центральний будинок художника Національної спілки художників України гостинно відкрив двері для Всеукраїнського культурно-мистецького проєкту «Трієнале скульптури – 2026». Це унікальна нагода побачити найсвіжіші твори майстрів об’ємного мистецтва з усіх куточків країни, адже подія відбувається раз на три роки.

Різноманіття форм та ідей

Виставка вражає своєю багатогранністю, представляючи скульптури у найрізноманітніших стилістичних та жанрових напрямах. Ці роботи є не лише візуальним відображенням актуальних тенденцій розвитку національного мистецтва, але й свідченням індивідуальних творчих пошуків кожного автора.

«Наша мета — продемонструвати всю палітру української скульптури, створеної за останні три роки», — поділився Ігор Волощук, директор Дирекції виставок НСХУ та голова журі. «Ми надзвичайно втішені бачити на виставці роботи як молодих, так і досвідчених митців. Саме завдяки талановитим учасникам вдалося створити настільки потужну та різнопланову експозицію».

Нові імена та визнані майстри: лауреати Трієнале

У рамках конкурсу журі ретельно обирало найкращих, визначаючи переможців, чиї роботи вирізняються особливою майстерністю та глибиною.

Гран-прі здобув Костянтин Синицький за свої пронизливі твори «Стомлений» (2023) та «Жертва медичного свавілля» (2026). Центральною темою його мистецтва є людина, її внутрішній світ, духовні пошуки та тендітність буття. «Стомлений» зображує погруддя людини, що схилила голову, виражаючи втому та глибоку задуму. «Жертва медичного свавілля» – це постать, прикута до стільця, з головою тварини, що символізує трагізм та безпорадність перед обличчям невідворотності. Синицький майстерно використовує деформацію форми для підкреслення емоційного стану та характеру персонажів, віртуозно працюючи з бронзою та металом, поєднуючи гладкі поверхні з експресивною, шорсткою текстурою.

Першу премію журі присудило Петру Гронському за його сталеву «Книгу пам’яті». Як пояснив сам автор, «Книга пам’яті» у суспільному розумінні є символічним архівом, що фіксує інформацію про загиблих у війнах чи катастрофах. Цей образ не має чітко визначеної форми, залишаючи простір для роздумів про її можливий вигляд. У художній інтерпретації Гронського вона постає у вигляді сталевих щитів, що зберігають сліди опору та випробувань, кожен з яких – як унікальна сторінка, що складає тяжкий, монолітний рукопис.

Другу премію отримав відомий митець Микола Білик, чия творчість завжди вражає плавністю силуетів, монолітністю та текучими лініями, що нагадують природні форми. Його робота «Відображення у дзеркалі» (2024) передає витончену гру відображення, занурюючи глядача в момент самомилування дівчини. У скульптурі «Поцілунок» (2025) чоловік і жінка зливаються в єдину, неподільну форму, що символізує гармонію та єдність.

Третю премію здобув Дмитро Кропива за свою зворушливу роботу «Увага! Повітряна тривога!!!» із зображенням гучномовця. Цей твір є художньою рефлексією митця на реалії повномасштабної війни в Україні, нагадуючи про загрози, з якими щодня стикаються українці.

Окрім головних переможців, журі відзначило ще десятьох лауреатів проєкту за високий професійний рівень та вагомий внесок у розвиток сучасної української скульптури. Серед них — Олег Капустяк, Сергій Сбітнєв, Віктор Тиблевич, Микола Новіков, Юрій Бойко, Христина Рідзель, Світлана Карунська, Єгор Зігура, Василь Татарський, В’ячеслав Гутиря.

Організаторами «Трієнале скульптури – 2026» виступили Міністерство культури України та Національна спілка художників України, підкресливши важливість підтримки та розвитку мистецтва на державному рівні.

Інформація для відвідувачів: