“Камінь спотикання” в центрі Києва: нова пам’ять про Іллю Галанта.
Вшанування пам’яті: Київ встановлює “Камені спотикання” на честь жертв нацизму
Міжнародний проєкт “Камені спотикання” (Stolpersteine) продовжує свою місію вшанування пам’яті постраждалих від нацизму, відзначаючи їхні долі меморіальними табличками, вмонтованими у міський простір. Ці скромні, але символічно значущі знаки покликані нагадати перехожим про людей, які стали жертвами нацистського режиму або дивом пережили переслідування.
Історична справедливість через пам’ять
“Камінь спотикання” – це не просто пам’ятник, а метафоричний зв’язок із минулим, що повертає людину до її коріння. Його розміщують біля останнього місця проживання, роботи чи навчання, обираючи це місце за бажанням людини до початку репресій. Таким чином, кожен, хто натрапить на цей камінь, має зупинитися, замислитись і згадати про життя, яке колись вирувало тут.
Проєкт “Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва”, започаткований у 2021 році, був приурочений до 80-ї річниці трагедії Бабиного Яру. Його головна мета – зберегти пам’ять про тих, чиї долі були нерозривно пов’язані з цією жахливою сторінкою історії, зокрема про представників київської єврейської громади та їхніх близьких, які постраждали від нацистського режиму у 1941-1943 роках.
Київська частина проєкту виходить за рамки простої меморіалізації, виконуючи також важливу освітню функцію. У ньому беруть участь дослідницькі команди, до складу яких входять учні, студенти, представники громадських організацій та небайдужі громадяни. Вони ретельно вивчають біографії людей, яким присвячені “Камені спотикання”, готують та беруть участь у церемоніях їхнього відкриття, а також проводять освітні заходи, присвячені історії Бабиного Яру та питанням меморіалізації.
Ілля Галант: повернення імені в науковий обіг
5 жовтня, о 14:00, Київ стане місцем відкриття чергового “Каменя спотикання”, цього разу присвяченого видатному історику, археографу, гебраїсту та педагогу Іллі Галанту. Подія відбудеться за адресою вулиця Чикаленка, 28/9.
Ілля Галант (1865-1941) присвятив своє життя дослідженню історії єврейських громад України. Народившись у Ніжині, наприкінці ХІХ століття він переїхав до Києва, де активно викладав та працював з архівними документами, занурюючись у минуле єврейських спільнот. Вагомим його внеском стало ініціювання створення Жидівської історико-археографічної комісії при Всеукраїнській академії наук у 1919 році. Ця комісія займалася збором, зберіганням та введенням до наукового обігу документів, що висвітлювали життя євреїв України. Сьогодні триває активний процес повернення імені Іллі Галанта як видатного дослідника єврейської культурної спадщини до наукової спільноти України.
Життя Іллі Галанта трагічно обірвалося у вересні 1941 року в Бабиному Яру, ставши жертвою масових розстрілів 29-30 вересня.
Дослідженням біографії Іллі Галанта займалася шкільна команда Київського ліцею №173 під керівництвом вчителя історії Валерія Негматова.
На церемонії відкриття “Каменя спотикання” будуть присутні дослідники, представники Посольства Німеччини в Києві, Українського центру вивчення історії Голокосту та Українського інституту національної пам’яті.
Враховуючи складну безпекову ситуацію, церемонія відкриття може бути перенесена до найближчого укриття за адресою: вулиця Чикаленка, 39.
Проєкт ініційований Посольством Німеччини в Києві та реалізований Українським центром вивчення історії Голокосту у співпраці з КМДА.
Наразі в столиці встановлено 12 “Каменів спотикання”. Цієї осені планується встановлення ще 11 таких меморіалів за чотирма адресами. Більше інформації про проєкт та історії людей, яким присвячені “Камені спотикання”, можна знайти на сайті проєкту.
