Цього блогера ви точно знаєте: історія Ігоря Шпигунова

У новоспеченого блогера, автора відеоконтенту на тему приготування їжі Ігоря Шпигунова часто цікавляться, чи не працює він, бува, шеф-кухарем. Про це пише Україна молода.

Це й не дивно з огляду на те, як вправно молодий чоловік нарізає, шаткує овочі, як упевнено почувається на кухні.

Втім, як з’ясувалося, Ігор не має жодного стосунку до кулінарних професій: здобувши в Полтавській аграрній академії (нині — університет) престижну спеціальність «Фінанси та кредит», працює торговим представником фірми «Торговий дім «Ресурс».

Він зауважує, що до того, як разом зі своєю дружиною Анною почав знімати кулінарне відео, вважай, зовсім не стояв біля плити. Їсти в їхній сім’ї зазвичай готувала його друга половинка.

«Коли говорю, що моя спеціальність жодним чином не пов’язана з кулінарною сферою, дехто не може в це повірити. Але так і є. Якщо чесно, раніше міг хіба що яєчню підсмажити собі на сніданок або зварити гречку, коли дружина була у від’їзді. Хоч загалом у дитинстві, юності мені подобалося куховарити, — запевняє Ігор Шпигунов. — Чому ми з Анею почали займатися блогерством? Чіткої відповіді на це запитання в мене немає. Якось мені на очі потрапили кілька прикольних відеосюжетів блогерів. Вони справили настільки позитивне враження, що захотілося й самому долучитися до цієї справи. Тож усе розпочалося наприкінці минулого літа. Коли спробував створювати відео, мені сподобався сам процес зйомок, монтаж».

«Instagram і особливо YouTube люблять наполегливих»

Ігор не приховує, що спершу змушував дружину (або, висловлюючись дипломатичною мовою, заохочував) разом знімати контент. Анна не вірила в успіх цієї справи та й узагалі не бачила себе з чоловіком у ролі блогерів. До того ж була зайнята вихованням дитини: на ту пору в подружжя була лише донечка Софійка.

«Ми пробували створювати контент, знімаючи відео на різні теми. Але коли поділилися відеороликом про приготування їжі, я помітив, що аудиторії це найдужче сподобалося, — розказує про подробиці Ігор Шпигунов. — Відтак ми продовжили розвивати наш блог, зупинившись на кулінарному напрямі. Таким чином, вправляючись на кухні, я набив руку, значно покращив свої здібності. Тому зараз, коли дружина відсутня, готую собі якусь більш вишукану страву, наприклад ту ж пасту карбонара, яку дуже люблю».

Нині подружжя блогерів транслює свої відео у трьох провідних всесвітньо відомих соціальних мережах: TikTok, YouTube та Instagram (до акаунта в Instagram прив’язана сторінка Ігоря Шпигунова у Facebook).

Розповідаючи про «кухню» блогерства, мій співрозмовник зазначає, що в соцмедійному застосунку для створення й поширення відеофайлів та онлайн-трансляцій TikTok їхні з дружиною відеоролики дуже швидко набули значної популярності.

Коли там блогери мали вже 30-40 тисяч підписників, у соцмережах Instagram та YouTube узагалі не було ніякого руху: ті ж самі відео набирали 3-4 тисячі переглядів — ото й усе.

«Я розумів, що тут щось не так. Якщо на мультимедійній платформі TikTok наші відео набирають мільйони переглядів, отже, людям подобається такий контент. І водночас користувачам соціальних мереж Instagram та YouTube це нецікаво. Ну не може ж такого бути! Урешті-решт дійшов висновку, що, аби завоювати аудиторію двох останніх соцмереж, просто потрібен час. Загалом у мене склалося враження, що Instagram і особливо YouTube люблять впертих: там треба наполегливіше заявляти про себе й більше часу вичікувати. Принаймні на практиці вийшло саме так, — стверджує Ігор. — Завантажуючи наші відеоролики в застосунку TikTok, я вперто продовжував дублювати їх на платформі YouTube. І в один прекрасний період популярний відеохостинг теж почав нас просувати, виводячи наші відео в рекомендації. Наразі наш YouTube-канал має 269 тисяч підписників».

Блогер пригадує, що один їхній відеоролик став по-справжньому проривним. Іще коли в соцмережі TikTok контент подружжя набирав мільйон переглядів, Ігор та Анна Шпигунови створили дуже цікаве відео, присвячене приготуванню домашніх соковитих пельменів. Саме воно й дало значний прорив у завоюванні аудиторії: набрало 12 мільйонів переглядів!

«Водночас цей відеоролик викликав фурор і в соцмережі Instagram. Відтоді й там наші відео стали попадатися в рекомендаціях, а це зі свого боку привернуло до нас увагу багатьох підписників», — констатує автор кулінарного блогу.

Ігор вважає, що їм із дружиною просто пощастило знайти свою нішу.

«Контент, який ми створюємо, свого роду унікальний, нічого схожого в соцмережах я не бачив. Звичайно, фуд-блогерів дуже багато і з ними не так легко конкурувати, — погоджується він. — Проте в нас із Анею не просто кулінарний блог. Наші відеоролики неодмінно супроводжуються жартами, а також містять дискусійні моменти, що провокує користувачів соцмереж писати коментарі. Усе це заздалегідь заплановано. Але, вибачте, я вам не розкриватиму всіх секретів».

Мушу зазначити, що не всі коментарі до відео героїв цього матеріалу є позитивними. Багато хто з користувачів соцмереж звинувачує Ігоря у зверхньому ставленні до дружини, дещо грубій манері спілкування з нею, а дехто навіть характеризує їхні стосунки як аб’юзні.

«Іноді люди все, що бачать, сприймають за чисту монету, не розуміючи, що ми знімаємо відеоролики за певним сценарієм (тобто погоджуємо всі наші дії) і що зрештою використовуємо деякі прийоми заради того, щоб збільшити кількість переглядів, — пояснює Ігор Шпигунов.

— Окрім того, є хейтери, які постійно критикують, лишають під відео негативні коментарі: серед нас достатньо індивідів, котрі заздрять успіхам інших людей. Я, до речі, не застосовую фільтрів, тож жоден з коментарів не приховується. Бо переконаний, що негативні відгуки також потрібні. Адже тим же хейтерам наші підписники починають заперечувати, відтак зав’язуються дискусії, а в підсумку відео, що отримало багато коментарів, потрапляє в рекомендації».

Новоспечений кухар, якого багато хто вважає профі, готує страви для фуд-контенту за відомими рецептами. А його творчий підхід проявляється в тому, що від якихось інгредієнтів він відмовляється, водночас додаючи щось своє.

«Може, у мене справді прихований кулінарний талант, але, як на мене, немає чогось особливо складного в тому, щоб приготувати якусь страву і зняти цей процес на відео. Заковика в тому, щоб зуміти все це нестандартно подати. От мої друзі, знайомі, з якими зустрічаюся на риболовлі, говорять: «Ти вмієш так подати відеоматеріал, що це неодмінно зачіпає за душу і хочеться передивлятися його знову й знову. Не кожен може отак зняти звичайний процес приготування їжі». Що ж, збоку, як кажуть, видніше», — усміхається Ігор.

Заняття, що спочатку для Ігоря й Анни Шпигунових було лише хобі, тепер, вважай, стало повноцінною роботою. Коли їхні відео почали набирати мільйони переглядів у соцмережах, у них з’явився помічник — менеджер, котрий веде перемовини з рекламодавцями, які хочуть замовити рекламу в їхньому блозі для просування своїх товарів та послуг в інтернеті.

«Коли виходиш на такий рівень і робиш рекламні інтеграції, це вже дається не так легко. Адже ті ж рекламні інтеграції плануються на певний час. Аби зняти рекламу, доводиться їздити до Києва. А в нас бувають непередбачувані обставини, що вносять свої корективи. Бо маємо поповнення в сім’ї: окрім Софійки, якій виповнилося 4 роки, у нас тепер є ще й немовлятко Єгорчик, якому лише 2,5 місяця. Із двома малими дітьми, самі розумієте, непросто. От, скажімо, нещодавно занедужала Софійка, а днів через 3-4 стало зле і Єгорчику. Лікарі поставили йому діагноз — бронхіт, поклали до лікарні. Через це графік зйомок реклами посунувся. До того ж не забувайте, що я маю ще й основну роботу», — нагадує Ігор.

Відео знімають на кухні орендованої квартири, не маючи професійного обладнання

А от постійно підігрівати увагу аудиторії, за словами блогера, не таке вже й складне завдання: просто треба періодично викладати в соцмережах нові відеоролики.

Молодий чоловік переконаний: перевага фуд-контенту в тому, що їм із дружиною не потрібно щоразу змінювати формат відео чи шукати якусь нову ідею.

Оскільки рецепти різні, відповідно і процес приготування страв не повторюється, тому людям завжди цікаво на це дивитися. Тож процес зйомок увесь час відбувається на кухні квартири, яку винаймає молоде подружжя, з іще радянськими трубами та батареями опалення.

«Іноді мені роблять закид: у вас, мовляв, такий класний контент, стільки підписників, то, може, пора хоча б квартиру з кращим ремонтом винайняти. Та взагалі я помітив, що людям дужче подобається простота, — ділиться своїми спостереженнями наш герой. — Багато хто пише: «Ви такі яскраві, прості, щирі — це те, що у вас найбільше вражає». Звісно, стараємося урізноманітнювати подачу відеоматеріалу. Наприклад, дещо раніше видали кілька відео під однією рубрикою. Річ у тім, що в Японії є три фуд-блогери, які мають 30—50 мільйонів підписників у соцмережах. І от ми з Анею придумали такий сюжет: дружина показує мені на екрані мобільного телефона, як японський чудо-блогер готує якусь страву, ми виводимо відеозображення на великий екран, і я намагаюся повторити те, що він робить. А людям цікаво спостерігати, чи це мені вдасться. Щоб не зловживати однією й тією ж обстановкою, хочемо час від часу її змінювати. Наприклад, із настанням по-справжньому літнього тепла стають усе більш актуальними пікніки на природі. Тож зараз підготуємо мангал і невдовзі смажитимемо на ньому шашлики, заразом поділившись із поціновувачами нашого контенту, як зробити так, щоб цей процес був легким та приємним».

Обираючи, яку страву приготувати, подружжя блогерів мимоволі орієнтується на аудиторію. Це й зрозуміло. А от на запитання, яким стравам користувачі соцмереж віддають перевагу, Ігор Шпигунов дає неочікувану відповідь:

«Здебільшого їм подобається не надто корисна хайпова (тобто нав’язана агресивною рекламою) їжа, зокрема хіти фаст-фуду на кшталт шаурми, картоплі фрі, сирних кульок, обсмажених до золотистого кольору у фритюрі.

Відеоролики, що демонструють приготування подібних страв, викликають шквал уподобайок та коментарів. Згідно з моїми спостереженнями, варто приготувати перед камерою якийсь корисний салатик — такий відеоролик сподобається щонайбільше 300-500 особам.

Якщо ж зняти процес приготування у фритюрі солоних сирників із моцарелою та курячим фаршем, таке відео набирає 2-3 мільйони переглядів.

Іще людей цікавлять прості страви на кожен день. Скажімо, наш відеоролик про приготування страви-символу української кухні — борщу — набрав майже 5 мільйонів переглядів у спільноті TikTok і 2 чи 3 мільйони — в соцмережі Instagram. Відео про приготування крем-супу набрало 11 мільйонів (!) переглядів у тій же соцмережі Instagram.

А приготовлений мною бограч вразив 4 мільйони користувачів застосунку TikTok, також його вподобали мільйон 300 тисяч користувачів соцмережі Instagram. До речі, це відео супроводжувалося розіграшем набору каструль німецького бренду Krauff. У підсумку його власником став один чоловік з Тернопільської області.

Забув сказати про ще один важливий нюанс: якщо страва виходить занадто дорогою, вона, як правило, набирає менше переглядів. Люди здебільшого воліють споглядати за приготуванням їжі з продуктів, які є в холодильнику.

Тож, коли замість звичної соняшникової олії наливаєш на сковорідку оливкову, вони реагують так: «І де ви в селі знайшли дорогу оливкову олію?». Хоч вона й не набагато дорожча: я, скажімо, купив літр цієї олії за 130 гривень».

Ігор зауважує: те, що їхні відео набирають багато переглядів, мотивує, додає натхнення. Якщо ж переглядів не так багато, він починає аналізувати, що пішло не так, дивиться, на якій секунді люди почали втрачати цікавість до їхнього відеопродукту й переключилися на інше відео. Зробивши висновки, наступний відеоролик намагається зняти краще.

«Якщо порівняти наші останні відео з тими, що викладені місяць чи півтора місяця тому, то вже видно, що зараз знімаємо на значно вищому рівні, — хвалиться досягненнями відеоблогер. — Хоч ми не маємо якогось професійного обладнання. А освітлення створює лампа, що висить над кухонним столом. Безперечно, зі світлом треба ще попрацювати, і я по змозі це роблю, щоб дещо вдосконалити наші відео. Так, усе це затягує. І з огляду на значну кількість підписників ти вже не можеш усе кинути й більше цим не займатися. Звичайно, іноді, бува, «сідають батарейки». Тоді розумію, що треба «перезарядитися»: вибратися на риболовлю чи десь потусуватися з друзями. Та минає день-два — і вже міркуєш, чим іще здивувати наших прихильників у соцмережах, плануєш, що зніматимеш, пишеш сценарій і рухаєшся вперед.

Ясна річ, зважаючи на нинішні обставини, нам краще було б перебратися до Києва. Бо маємо багато цікавих пропозицій, реалізувати які, живучив селі, просто неможливо.

Скажімо, нас запрошують до столиці не тільки на зйомки реклами, а й на блогерські вечірки, усілякі телешоу. Але поки що не плануємо щось змінювати. Бо в Засуллі проживають і наші з Анею матусі, тож за потреби можемо на деякий час лишити на них дітей.

Та навіть коли знімаємо відео, відвозимо доньку й сина до бабусь — без їхньої допомоги й підтримки в нас навряд чи щось вийшло б».

Насамкінець Ігор Шпигунов жартує: мовляв, був занадто відвертим під час нашої розмови, видав багато секретів успішного блогерства. Тож, якби раптом і я почала цим займатися, у мене були б великі шанси скласти конкуренцію молодому подружжю.

«А загалом, коли в мене запитують, у чому секрет нашого успіху, відповідаю, що й сам цього не знаю. Чому ми з Анею подобаємося аудиторії, для нас самих це є загадкою. І мені досі не віриться, що ми є парою блогерів. Принаймні я себе, чесно кажучи, таким іще не відчуваю», — зізнається молодий чоловік.